У Добриднівці Березівського району Одеської області аварійною визнали дамбу на річці Тилігул: одна з її опор розкололася навпіл, інші конструкції підмиті.
Власника споруди, яка приймає і скидає воду Тилігула, досі не встановили, а строки ремонту не визначені.
Ситуацію з дамбою дослідило Суспільне Одеса: журналісти отримали відповіді Березівської районної державної адміністрації (РДА) і Чернівської сільради. Відповіло також Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю (БУВР).
Редакція також проаналізувала акти обстежень, архівні рішення, протоколи комісій і дані державних реєстрів.
До Суспільного звернулися жителі Добриднівки, яких непокоїть стан дамби. За їхніми словами, частину ремонтних робіт вони намагалися виконувати самостійно.
Наприкінці серпня журналісти надіслали запити до Березівської РДА та Чернівської сільради. У вересні місцева влада обстежила споруду, а районна комісія розглянула її технічний стан.
Які села може підтопити 🌊
Про загрозу прориву Чернівська сільрада попередила голову Березівської РДА у квітні 2026 року. У листі йшлося, що через несприятливі погодні умови існує значна загроза руйнування споруди.
За даними сільради, у разі прориву під загрозою підтоплення можуть опинитися такі села:
- Ісаєве;
- Скосарівка;
- Веселе;
- Богданівка.
У зону можливого підтоплення можуть потрапити також сільськогосподарські землі та об'єкти життєзабезпечення. Точні межі цієї території мали визначити фахівці.
У тому ж листі сільрада просила 1,5 мільйона гривень з обласного бюджету на проєкт реконструкції та капітального ремонту дамби.
Ці кошти планували витратити на:
- геодезичні, геологічні та гідрологічні дослідження;
- обстеження споруди;
- розроблення проєктної документації;
- оцінку впливу на довкілля;
- експертизу.
Опора розкололася навпіл: що показали обстеження 🔍
Згідно з актом обстеження, дамба має чотири шлюзи завширшки 4,8 метра кожен, три опори та два гребені для приймання і скиду води. Загальна ширина споруди — 40,2 метра, довжина — 20 метрів.
28 серпня комісія Чернівської сільради виявила:
- пошкодження конструктивних елементів і порушення їхньої цілісності;
- ознаки підмивання та розмиву;
- незадовільний стан шлюзових конструкцій.
17 вересня дамбу повторно обстежила постійна комісія сільради з питань виявлення, обліку та набуття у комунальну власність безхазяйного майна. Вона визнала технічний стан споруди аварійним.
З боку скиду води комісія виявила значне підмивання трьох опор. Одна з них тріснула, розкололася навпіл і частково відділилася від основної конструкції.
За висновком комісії, пошкоджена опора більше не виконує своєї основної функції, а її стан може призвести до подальшого руйнування шлюзу. Підмивання виявили і біля гребенів дамби.
Частину конструкцій, які приймають потік води, не вдалося повністю оглянути через великий шар води. Комісія рекомендувала професійне технічне обстеження із залученням фахівців.
У документі також зазначили, що використовувати дамбу за призначенням можна після реконструкції.
Хто відповідає за дамбу 📄
Чернівська сільрада не вважає дамбу своєю комунальною власністю, повідомила Суспільному Березівська РДА. На балансі підприємства сільради споруди теж немає.
Водночас в архіві є рішення Андрієво-Іванівської сільської ради №323 від 14 липня 2015 року про прийняття дамби в Добриднівці на баланс. Андрієво-Іванівська — колишня назва Чернівської сільради.
Тим рішенням сільрада прийняла гідротехнічну споруду на баланс і доручила виконавчому комітету провести її приймання-передачу.
У відповіді Суспільному від 9 вересня Чернівська сільрада пояснила, що не вважає рішення 2015 року достатнім підтвердженням правомірного прийняття дамби на баланс.
За позицією сільради, у документі не визначили сторону, яка передавала майно. Підтвердження, що процедуру передачі з державної у комунальну власність дотримали, також немає.
Тому сільрада вважає, що рішення може не відповідати законодавству та не мати юридичної сили.
Сільрада звернулася до Фонду державного майна, щоб з'ясувати власника споруди. Там відповіли, що відомості про дамбу для внесення до Єдиного реєстру об'єктів державної власності не надходили.
У жовтні Суспільне надіслало запит до БУВР. У відповіді від 8 жовтня управління повідомило, що дамба не перебуває на його балансі.
У БУВР додали, що неодноразово нагадували органам місцевого самоврядування про необхідність:
- обстеження гідротехнічних споруд;
- забезпечення їхньої безпечної експлуатації;
- врегулювання питань належності й балансоутримання дамби.
Що доручила районна комісія 📋
25 вересня 2026 року стан дамби розглянула комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Березівської РДА. Вона розглянула результати попередніх обстежень.
Комісія зазначила, що дамба перебуває в незадовільному технічному та експлуатаційному стані. Виявлені пошкодження можуть створювати ризики для її безпечного використання.
Комісія звернула увагу й на неврегульоване балансоутримання. Документів, які підтверджують фактичне приймання-передачу дамби та взяття її на бухгалтерський облік, їй не надали.
Чернівській сільраді доручили:
- визначити населені пункти, сільськогосподарські землі й об'єкти життєзабезпечення, які можуть потрапити в зону можливого підтоплення;
- після встановлення балансоутримувача повідомити про це районну адміністрацію;
- організувати додаткове обстеження із залученням фахівців.
Фахівці мають визначити фактичний стан дамби, характер та обсяг пошкоджень, а також першочергові протиаварійні заходи.
У разі появи ознак подальшого руйнування або загрози прориву комісія доручила невідкладно інформувати Березівську РДА, районне управління цивільного захисту та відповідні підрозділи ДСНС.
Дамбу оформлюють як безхазяйне майно 🏗️
17 вересня Чернівська сільрада розпочала процедуру оформлення дамби як потенційно безхазяйного нерухомого майна.
Процедура передбачає:
- виготовлення технічного паспорта;
- звернення до державного реєстратора, щоб узяти споруду на облік як безхазяйне майно;
- публікацію оголошення для встановлення можливого власника.
30 вересня виконавчий комітет сільради ухвалив рішення №120 про дозвіл на виготовлення технічного паспорта на потенційний об'єкт безхазяйного майна.
Станом на 14 жовтня технічний паспорт перебував на стадії виготовлення, повідомила сільрада у відповіді на жовтневий запит Суспільного. Після його завершення оформлення документів планують продовжити.
Тим часом на півдні Одещини автоматизують наповнення придунайських водосховищ: датчики рівня води дозволять вчасно відкривати шлюзи.
Хочете, щоб ми висвітлили певну тему чи ситуацію? Пропонуйте. Розглянемо, перевіримо і зробимо матеріал. Пишіть на news@tram.news або в наш чат-бот у Telegram — https://t.me/tramnewsbot.