Українські ресторатори назвали вартість роботи закладу під час блекаутів
Робота ресторану без світла вже давно не екстрим, а щоденна математика. Генератор із «плану Б» перетворився на єдину умову, за якої заклад взагалі може не зачиняти двері. Але щогодини такої автономності має ціну — і вона значно вища, ніж здається гостям.
Ми поговорили з рестораторами про реальні витрати: скільки коштує день роботи на генераторі, що доводиться вимикати, чому меню скорочується, а працювати мінус часто вигідніше, ніж закриватися.
Допоможіть журналістам Vgorode.ua виконувати свою роботу. Підтримайте фінансово >>> ❤Генератор з'їдає десятки тисяч за зміну
У більшості закладів генератори працюють по 10-12 годин на день. Навіть середній за потужністю агрегат споживає від 8 до 25 літрів дизеля на годину. При ціні близько 65 гривень за літр одна година світла коштує від 500 до 1500 гривень.
Насправді це означає:
- 10 годин роботи – від 10 до 15 тисяч гривень лише на пальне;
- плюс мастило, фільтри, антигель, доставка дизеля;
- регулярне техобслуговування – від 15 до 20 тисяч гривень за раз;
- окрема людина або ціла служба стежить за генератором.
У великих мережах до цього додається зарплата техніків, логістика пального та резерви на ремонт. Один серйозний генератор може коштувати понад мільйон гривень, ще сотні тисяч – підключення.
І це не «інвестиція в комфорт», а просто умова, щоб кухня та холодильники не зупинилися.
Меню скорочують не через забаганки
Під час блекаутів ресторани майже завжди переходять у режим обмежень. Генератор не тягне все одразу — доводиться обирати.
Зазвичай під забороною:
- фритюр;
- пароконвектомат;
- індукційні плити;
- професійні кавомашини;
- кондиціонери, теплові завіси, підігрів підлоги.
Багато хто прибирає страви без термічної обробки – через ризик зберігання. Частина позицій зникає з меню щодня чи навіть тижня. Гостям це пояснюють безпосередньо, але негативні відгуки все одно з'являються.
Проблема не лише до смаку. Для ресторанів ключове – харчова безпека. Якщо немає стабільного холоду, продукт простіше списати, ніж ризикувати.
Навіть потужні генератори рідко забезпечують повноцінне опалення. У залах холодніше, персонал працює у термокофтах, гостям приносять пледи.
Запах дизеля, шум, технічні паузи – все це впливає досвід. Люди йдуть у ресторани не лише за їжею. Коли частина меню недоступна, банкет затримується, а каву варять не ту, відвідуваність падає.
Чому працюють у мінус і не закриваються
За нормальних умов рентабельність ресторану – 12–15%. З генератором він знижується до 7–8%, а іноді й нижче. Поріг беззбитковості зростає щонайменше на чверть.
Щоб просто вийти «у нуль», заклад має заробляти на 20% більше, ніж за стабільного світла. Але гостей більше не стає.
Попри це, більшість рестораторів не підвищують ціни. Додаткові витрати покриваються із прибутку, тому що будь-яке підняття чека відлякує клієнта.
Закриватися ще гірше:
- команда розходиться;
- відновлення коштує дорожче;
- довіра гостей зникає.
Тому генератор – це не про заробіток. Це про виживання бізнесу, збереження людей та стабільність хоча б на мінімальному рівні.
Альтернативи є, але вони не рятують. EcoFlow, інвертори, акумулятори, газ – це допомагає, але не замінює генератор. Для квартири – так. Для ресторану – ні.
Найкраща комбінація сьогодні:
- газова плита;
- генератор правильної потужності;
- чітке планування навантаження;
- чесна комунікація із гостями.
Генератор залишається найпростішим і найстабільнішим рішенням. Дорогою, галасливою, незручною — але без нього більшість закладів в Україні просто не працювала б.
Бажаєте, щоб ми висвітлили певну тему чи ситуацію? Пропонуйте. Розглянемо, перевіримо та зробимо матеріал. Пишіть на [email protected], або наш чат-бот в Telegram - https://t.me/tramnewsbot
Facebook