Психологи спростували небезпеку популярної підліткової гри з тик-току "Червоні двері, жовті двері"
Останні тижні соціальні мережі та деякі медіа активно поширюють інформацію про нібито небезпечну гру серед підлітків під назвою "Червоні двері, жовті двері".
Суть гри полягає в тому, що один учасник лежить із заплющеними очима, а інший масажує йому віскі, повторюючи фрази про двері різних кольорів, намагаючись ввести у своєрідний транс чи стан розслаблення.
Допоможіть журналістам Vgorode.ua виконувати свою роботу. Підтримайте фінансово >>> ❤Трамвай з'ясував у професійних дитячих психологів, що насправді гра не становить тієї загрози, яку повідомляють у панічних постах.
Що таке гра "Червоні двері, жовті двері" 🎮
Гра вимагає щонайменше двох учасників. Один лягає на спину, заплющує очі і піднімає руки вгору. Другий учасник починає легко масажувати віскі першого, вимовляючи фрази на кшталт: "Червоні двері, жовті двері, будь-які двері" або задаючи питання про уявні коридори та двері.
За ідеєю, це має запровадити першого учасника у стан легкого трансу, де він нібито "бачить" різнокольорові двері. Учасник, який лежить, повинен "побачити" двері різних кольорів, за якими нібито можуть бути різні образи - як приємні, так і моторошні. У соцмережах поширилися чутки, що гра може викликати галюцинації, паніку і навіть "застрягання" у зміненому стані свідомості.
Навіщо підлітки до неї ірають
Психологи відзначають, що популярність гри серед підлітків пояснюється природним віковим потягом до експериментів зі свідомістю та бажанням випробувати незвичайні відчуття безпечним способом. Особливу привабливість надає елемент ризику та можливість "побачити щось страшне", залишаючись при цьому в контрольованій ситуації серед друзів. Для тінейджерів це своєрідний спосіб досліджувати межі власного сприйняття та водночас спосіб соціалізації, зміцнення групових зв'язків через розділений досвід.
Що кажуть експерти 🧠
"Для того, щоб ввести людину в стан справжнього гіпнозу чи трансу, необхідна професійна підготовка, відповідні навички та умови, яких діти під час такої гри не мають і не можуть створити", - пояснює Олена Ковальчук, клінічний психолог із дитячої та підліткової психології.
За словами фахівця, подібні "гіпнотичні" ігри існували в дитячих колективах ще у 70-80-х роках минулого століття, але навіть тоді вони були лише забавою і жодних серйозних наслідків не викликали.
Дослідження, проведені фахівцями Інституту дитячої та підліткової психології, показали, що фізично масаж скронь, що описують як небезпечний, виконується поверхнево, без сильного тиску. Така дія не здатна серйозно порушити кровообіг або викликати патологічні зміни.
Звідки беруться страшні історії після гри 🔍
Зміни настрою, легка паніка чи страх після гри – це скоріше наслідок самонавіювання та психологічного настрою дітей, які чекають на яскраві емоції або лякають один одного розповідями про "застрягання у світі дверей".
"Діти та підлітки дуже сприйнятливі до навіювання, особливо коли йдеться про групові активності. Будь-яка гра, оточена ореолом таємничості та забороненості, викликає у них підвищений інтерес та емоційну реакцію", - коментує Олександр Бережний, дитячий нейропсихолог.
Експерти зазначають, що поширення панічних повідомлень про гру в медіа може спричинити набагато більше шкоди, ніж сама гра. Надмірна увага до теми провокує так званий ефект Вертера — коли повідомлення про потенційну небезпеку стимулюють підлітків спробувати це на собі.
Як реагувати батькам 👨👩👧
Замість того, щоб залякувати дітей та створювати медіа-паніку, психологи рекомендують вести з підлітками спокійні розмови, пояснюючи їм природу самонавіювання, важливість критичного мислення та різницю між реальними загрозами та вигаданими.
Аліна Степаненко, шкільний психолог однієї з гімназій Оболонського району, радить:
"Батькам важливо не реагувати панікою на такі тренди, а використовувати їх як привід для довірчої розмови з дітьми про вплив соцмереж та способи самоконтролю. Поясніть, що такі ігри - це звичайні забави, але важливо зберігати критичне мислення і не піддаватися груповій істерії".
Фахівці також зазначають, що психологічно здоровий підліток, який отримує достатньо уваги та підтримки від батьків, рідко захоплюється потенційно небезпечними трендами надовго – йому просто не вистачає для цього мотивації.
Професійні психологи рекомендують сприймати такі ігри не як "небезпечні тренди", а як частина підліткового досвіду соціалізації та привід для зміцнення довіри між батьками та дітьми.
"В історії людства змінилося безліч дитячих ігор та забав, які дорослі вважали дивними чи небезпечними - від стрибків через багаття до сучасних челенджів у TikTok. Ключове завдання батьків - не забороняти, а навчати дітей визначати межі ризику та розвивати здорову самооцінку", - наголошує Коваль.
Психологи Київського центру дитячої та підліткової психології запустили серію безкоштовних вебінарів для батьків, де розповідають про те, як спілкуватися з дітьми на тему трендів у соціальних мережах та чому важливо не піддаватися медіа-паніці.
Facebook